Хрестоматія української легальної преси Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939, 1941-1944 рр. - Павлюк І.З., Мартинюк М.І.

Як тільки не називали пресу, починаючи з часу її виникнення: і хронографом, і дзеркалом, і документом історичних епох, навіть учителем, організатором. Хоча газети, журнали (часописи) порівняно із високохудожніми книгами, картинами, скульптурами, симфоніями нібито завжди здавалися вторинними, одноденними. Але ж ми є свідками того, як періодика того чи іншого часопростору сама стає об'єктом уваги книжників, джерелом первинних знань із духовної, економічної, політичної сфер суспільного буття для складання якомога об'єктивнішої, живої, історії.

Так часописи стають літописами.

Донедавна українська преса Західної України 1917-1939,1941-1944 років належала до кола проблем, офіційно закритих для публічного висвітлення, і була тривалий час terra incognita як для академічних досліджень з історії української журналістики, так і для принагідних чи поодиноких, як правило, спорадично-вибіркових наукових студій і розвідок рядових поціновувачів історії рідного краю, учителів-істориків, краєзнавців-аматорів і професіоналів, звичайного читача.

Ґрунтовне вивчення такого важливого пласта історичних документів і матеріалів, якими є газетні публікації різних історичних зрізів, особливо пов'язаних із історією України XX століття в освітленні не тільки центральної, а й регіональної періодики, постало нині на часі винятково актуально і з метою відновлення історичної справедливості, і з погляду необхідності ліквідації штучно витворених колишньою радянсько-тоталітарною ідеологією «білих плям» у царині висвітлення історико-журналістського процесу в Україні, і на потребу доконечного з'ясування визначальних пріоритетів тієї суспільно-історичної доби для побудови певних історичних перспектив, і в контексті вирішення основних завдань і задоволення наукових запитів та інтересів джерелознавства як допоміжної історичної дисципліни, і щодо витворення адекватної моделі української преси в загальнодержавних масштабах, забезпечення цілісності результатів журналістикознавчих досліджень тощо.

Генеративна роль журналістики в еволюційних державотворчих процесах неоціненна, й на сьогодні ще, на жаль, належно не оцінена. Із втратою реальної незалежності в історії України бували такі періоди, коли фактично функції держави в силу об'єктивних і суб'єктивних історичних обставин, що складалися на той час, різноманітних урядових і цензурних заборон, таємних і декларованих відкрито указів, циркулярів і розпоряджень, виконувала або журналістика, або література, або і та й інша разом, оскільки перших понад сто років після зародження на етнічних українських землях періодичної і неперіодичної (альманахи, календарі, літературні збірники тощо) преси їхній розвиток відбувався паралельно, не без явних і кардинальних позитивних взаємовпливів на еволюцію кожної. Українській журналістиці в такі моменти відводилася особлива історична місія, а часописи, які обслуговували різні сфери суспільного життя рідною мовою, ставали об'єктивною реальною потребою, трансформованим інстинктом самозбереження нації.

Українська легальна періодика Західної України 1917-1939,1941-1944 років натепер стала предметом не одного дослідження як у типологічному, так і в історико-еволюційному аспектах, проведених подекуди на локальному, подекуди на комплексному рівнях. Як засвідчують першоджерела й результати аналогічних наукових студій, в тому числі й монографії «Українська легальна преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939, 1941-1944 рр.» І. Павлюка, «Українські часописи Станіслава 1879-1944 рр.» М. Галушко (обидві - Львів, 2001) та інші й підбір газетних публікацій, вміщених у цій хрестоматії, тодішня преса порушувала чимало традиційних для України проблемних питань: Україна і Росія, Україна і Європа, проблема національної єдності, «малоросійства», історична місія України, необхідність виховання українця нового типу, Схід і Захід України, викриття хворобливого «месіанства» Москви.

Відтак виживати і повноцінно розвиватися українській пресі в таких умовах і з такими претензійними на позір програмними засадами було надзвичайно складно. Політико-адміністративна й територіальна розрізненість етнічних українських земель між східно-західними імперіями з усіма, що витікають звідси і спричинили незворотні для соціуму й політикуму диференційні відмінності в усіх ділянках суспільного буття наслідками, паралельний відчутно відрубний розвиток журналістики, політичної; соціально-економічної і духовної сфер на цих генетично споріднених споконвіку теренах, особливості розставляння акцентів у важливих питаннях забезпечення життєдіяльності цілісного суспільного організму з поправками на різні великодержавні проімперські пріоритети закономірно призвела в першій половині XX століття до критичних для української нації наслідків і процесів.

Явно вороже протистояння двох політичних систем - більшовицько-комуністичної і так званої буржуазно-капіталістичної - кардинальним чином відбилося на проекції майбутнього всієї України. Утім, з іншого боку, іноді це мало й деякі позитивні ефекти, як, наприклад, унеможливлення штучного витворення будь-яких, а передовсім побудованих на квазіархетипах, усталених еволюційних стереотипів або єдиних ідеологічних схем.

З огляду на історичні обставини, українська журналістика Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939,1941-1944 років - явище на свій час і в позачасовому вимірі самобутнє. Це період дії на неї різних, часто антитетичних за суттю, геополітичних і геокультурних факторів, постійного пошуку себе, відстоювання прав на існування, обстоювання суспільного статусу, утвердження і захисту позицій, а подекуди і взагалі виживання. Існування української преси під польською окупацією західноукраїнських земель у 1917-1939 роках було надзвичайно утруднене заборонами, конфіскатами, ув'язненнями редакторів. У особливо тяжких умовах перебувала преса на північно-західних землях, відмежованих польським урядом від галицько-великоукраїнських впливів так званим сокальським кордоном. Тому й характеризується преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя несталістю, псевдополітичною заанґажованістю.

Нічого не змінилося посутньо щодо цього питання і згодом, внаслідок перепідпорядкування міждержавних повноважень і політичних впливів на ці землі з боку сусідів-узурпаторів. З початком Другої світової війни більшовицька політика була спрямована на цілковите знищення української преси через уніфікацію, русифікацію, централізацію, ліквідовуючи практично всі видання, створюючи цілком нові органи комуністичної пропаганди. 1941 року на Волині особливо посилився радянський терор, супроводжуваний масовими вбивствами по тюрмах українського населення.

З приходом на ці землі німецької окупаційної влади українці приступили до відновлення української преси, але окупанти підпорядкували її гострій цензурі. Газети часів «Райхскомісаріату» та «Генеральної Губернії» могли тільки вихваляти німецький режим і сприяти вербуванню українських робітників до Німеччини. Справжній національний дух у них жорстоко присікався фашистами, як і недавніми більшовиками. Одностайним у мешканців окупованих територій і нової влади (і це відповідно відображено на сторінках тутешньої тогочасної преси) було хіба ставлення до попереднього режиму, силою запровадженого 1939 року на цих землях внаслідок великодержавних політичних інтриг між Радянським Союзом і фашистською Німеччиною під ілюзією визволення.

Українська преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя, не володіючи такими фінансовими і технічними можливостями, як преса польська чи єврейська, не могла дозволити собі бути безпристрасним інформатором, субстанцією, що допомагає утримувати динамічну рівновагу в нормальному (у політичному, економічному, духовному сенсах) суспільстві. В історії української преси, справді мов у дзеркалі, відбито всі перипетії нашого національного життя на всіх етнічних територіях і в головних зосередженнях еміграції.

Простежуючи соціальне синхронне буття за розвитком преси, можна відкрити тісні зв'язки реальності текстової з реальністю політичною, ідеологічною, «боротьбістською» заанґажованістю мас-медіа націй-колоній, націй у стані громадянської чи зовнішньої воєн.

Практично всі політичні партії, рухи й угруповання Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя, включаючи й комуністичну партію Західної України, в ті чи інші часи на тому чи іншому просторі мали свою періодику.

Основними центрами видання української преси в означений період (1917-1939,1941-1944 рр.) у цьбму регіоні були Луцьк, Рівне, Холм, Пінськ, Кременець, Дубно. З-поміж найвпливовіших і найрезонансніших часописів того часу були: «Дзвін», «Досвітня зоря», «Молоде село», «Наше життя», «Рідний колос», «Рільник», «Церква і нарід», «Волинь», «Пінська газета», «Український голос» та ін.

Добираючи й укладаючи матеріали цього видання, автори намагалися якомога вичерпно, до нюансів, передати і врахувати усі зазначені вище моменти й особливості, відобразити антураж історичної епохи, політичні, соціальні та духовні перипетії тогочасного життя в усій його повноті та багатоманітті.

У хрестоматії зібрано найцікавіші і найрепрезентабельніші оригінальні публікації, що побачили світ на шпальтах української легальної преси Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя у 1917-1939,1941-1944 роках. Матеріали класифіковані за одинадцятьма тематичними напрямками. При укладанні розділів хрестоматії ретельно дотримано ідейно-тематичний принцип формування і логіка подачі газетних матеріалів у такому порядку: національно-патріотична проблематика, політика і моральність» гостро-полемічні публікації, соціальна сфера, селянське питання, церковне життя, пресові та наукові проблеми, освіта, культура, пізнавально-інформаційний калейдоскоп.

Кожну з уміщених у цьому виданні публікацій подано без будь-яких редакторських правок та змін, за винятком хіба незначних і несуттєвих скорочень, які жодним чином не вплинули на зміст передрукованого та вміщеного тут матеріалу. Формуючи розділи і підбираючи до них тексти, автори намагалися якомога менше або й зовсім не втручатися в оригінальні тексти, аби тим самим адекватніше передати стиль і дух епохи, яка покликала їх до"життя. Відтак цілком можливим є надрукування в межах одного розділу газетних статей, первісно написаних і опублікованих за різними правописними і мовностилістичними нормами.

Газетні матеріали кожного розділу хрестоматії подано у хронологічній послідовності, безвідносно до назв видань, де вони були опубліковані.

Крім того, на жаль, не до кожної вміщеної у хрестоматії статті додано вказівку-посилання іноді на рік, іноді - місяць і/або число видання, де вона була надрукована першопочатково, оскільки при «польовому» зборі матеріалу (десять років тому) дослідники не планували видавати друком хрестоматію, а тепер відновити ці бібліографічні дані практично неможливо. У такому разі матеріали цікавили авторів-упорядників суто типологічно, вони могли бути надрукованими на будь-якому етапі з означеного хронологічно відтинку дослідження. Разом із тим, до окремих журналістських текстів подано два або й три покликання - як на паралельні їх видруки, так само як і на передруки.

Основними джерелами, літературою для виявлення та звірки часописів були бібліографічні, історичні та краєзнавчі праці «Бібліографія української преси в Польщі (1918-39) і Західньо-Українській Народній республіці (1918-19)» Є Місила, «Історія української преси» А. Животка, «Преса. Перша міжнародна виставка світової преси в Кельні. Думки і вражіння українця» О. Назарука, «Західноукраїнська преса 1900 - початку 50-х років: Особливості функціонування, періодизація, структура (короткий нарис)» С. Костя, «Українські часописи Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя (1917-1939)» та «Українська легальна преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939,1941-1944 рр.» І. Пав- люка, бібліографічний список «Періодичні видання Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя (1835-1944)» Ю. Лащука, Г. Бухала, О. Ошуркевича; наукові та науково-бібліографічні праці Науково-дослідного центру періодики Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України. Використовувалися також «Енциклопедія українознавства» за ред. В Кубійовича, «Українська преса з перспективи 150-ліття» Ю. Тернопільського та «Українська загальна енциклопедія». Опорною джерельною базою історико-бібліографічного дослідження видань були фонди Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України, Державного архіву Волинської області, Наукової бібліотека Львівського національного університету ім. І. Франка, Науково-довідкової бібліотеки Центрального державного архіву вищих органів влади.

У поданому як додатки бібліографічному описі українських легальних періодичних видань Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939,1941 - 1944 років (усього - 128 найменувань) при цитуванні збережено правопис назви та вихідних даних того чи іншого джерела. Деякі відомості про українсько-польські та українсько-німецькі часописи (заголовки, підзаголовки) подано паралельно двома мовами або ж польські чи німецькі тексти - сучасною українською мовою.

Основною підставою, яка покликала до життя це видання, була недостатня кількість джерел або обмежений чи й повністю закритий доступ до них для широкого кола та різного рангу дослідників.

Сподіваємося, пропонована книга знайде належний відгук серед чільного загалу читацької аудиторії - поціновувачів незаангажованої жодними впливами й об'єктивними та суб'єктивними обставинами української минувшини - журналістів, пресознавців, істориків, краєзнавців, бібліографів, культурологів, філологів, студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів, усіх, хто цікавиться історією преси.

Наші гасла
Українці чи «русіни» (Горемика Іван)
Микола Іванович Міхновський
Фікція й дійсність (Дніпровський)
Україна і її великий національний поет Тарас Шевченко (Броше Густав)
Українізація на Україні (Певний П.)
Суспільно-державні ідеали Тараса Шевченка (І. К.)
Помилка чи дієва конечність? (Ковалевський Олександр)
На шляху до розвитку церковного життя
Коли згадуємо Симона Петлюру...
Україна та Московщина
Нарід і церква (Яценюк Ол)
Україна - посередником західної культури
Німецька преса про Україну
Демократія і націоналізм (В. Ю.)
Шевченко і церква (Полтавець М. Т.)
Короткий огляд української історії в німецькій пресі
Завдання жінки в сучасну пору (Витвицька Марія)
Полісся й Волинь (Ольхівський Б.)
Українець, який зрозумів вагу часу, звертається до українського народу
Соловки: Мучеництво останнього отамана Запорізької Січі (Кибалюк Неофіт)

З царства хаосу і руїни (А. С.)
Облудна манія (Чераевський Петро)
Агонія соціалістичної доктрини (Ігнатович В.)
Редактор «Українського Життя» Микита Матієнко на волі (-ий)
Чому не давали дозволів на вистави
Політика і моральність (Фестер Ф. В.)
Ісус Христос - Бог і чоловік (Бензн Р. Ю.)
Добра влада і релігія (Залозецький В.)
Влада і конституція
Українська політика московських більшовиків
Боротьба з украінством на Рад. Украіні
Нарід і партії
Образ майбутнього (Галаган М.)
Праця яничарів (Певний Петро)
На теми дня: Союз (Спілка) визволення України (Певний П.)
Росія й Україна: Трохи спогадів з нагоди роковин Т. Шевченка (Санський М.)
Щезли Остап Вишня, Дмитро Загул і Іван Ткачук
«Культурна і спокійна Америка» (Карий П.)
Все «во імя русской культури»
Полісся на манівцях (Від власного кореспондента) (Боровець Тарас)
Валуєвщина і доклад Російської Академії Наук з 1904 року (Кибалюк Неофіт)
Два роки большевицького терору на ЗУЗ
Український нарід і жиди (Луговий Андрій)
Мотор і простір: Таємниця німецьких успіхів у війні на Сході
Жиди та боротьба за волю України
Москва - руїнник українських святинь (У. К.)
Два фронти - два світи
Пльотки і дійсність
Европа звільняється від жидів
Кнут Гамсун про Рузвельта
Від «інтернаціоналізму» до «слов'янофільства»
Лист Сталіна до Папи Пія XII
Совєтський імперіялізм без рукавичок
22 червня - річниця початку визвольної боротьби проти більшовизму (Гриненко Юр.)
Також і ми боремося за місце серед народів Европи
Брехня і правда
«І звоюєш усіх народів»: Від Ханаану до Вінниці - жидівські масові вбивства в історії
Блєф і брехні
Жидівська спроба опанувати світ
Невідрадна доля Англії
Совєтський Союз не бажає розмовляти на тему Польщі
Говорять числа: Тільки «квіти» (Павленко О.)
Говорять числа: Бенкет смерти(Павленко О.)
Гробокопателі культури
Ганебний обман
Розшарування українського суспільства

Дві промови про Шевченка в Російській Державній Думі
Російська преса в справі відокремлення Галичини
Пресовий огляд
З преси польської
Промова украінського посла Павла Васильчика в Польському Соймі дня 17 жовтня ц.р. (в скороченню)
Мова Богослуження (Табінський Петро)
Натура промовила: 3 приводу виступу М. Горького (Л. Р.)
Украінці, Украіна і жидівська преса
Поезія Шевченка в світлі релігійної думки (Власовський Ів.)
Відозва проти комуністів греко-катол. Митрополита А. Шептицького
У чому Голгофа православя в Польщі
Комунізм у світлі християнського світогляду (Тарнавський Мих.)
Боротьба світоглядів (Евінс)
Европа пізнає жидівство
Смерть богів

Проблеми волинського життя (Биковський Л.)
Факти і цифри про Німеччину
Україна в цифрах
Молодь
«...Наші очі звернені на Україну!»: З життя українських полонених у Німеччині
Актуальні питання української політики: Освідчення Райхскомісара Еріха Коха
Один рік німецької цивільної влади в Україні
Розшарування українського суспільства
Поневолення совєтської жінки
Шлях молоді
Закріпачення селянства в СССР (І. 3.)
Помста жидо-большевиків над українським населенням
Роля жидівства в господарському житті Украіни (М. Д.)
Страхіття в Совєтах: Що оповідають перебіжчики
Людська резерва обох ворожих сторін
Волинське життя: Організаційний рух

Життя на Волині й Поліссю
Небезпечний шлях: На розвагу «комунізуючим»
У світлі столичної преси: Про Волинську ординацію
Взаємовідносини між Україною й Європою

Церковне питання (Ваврисевич М.)
Наше духовенство (Черкавський М.)
Церква на Холмщин (Любарський Семен)
Духовенство і політика
Понтій Питлат
Церковна соборність (Лотоцький О.)
За українізацію православної церкви
«Бєй і крічі, что тєбя бют!» (Подолян С.)
За права рідної мови в церкві (Початок) (Л. К.)
За права рідної мови в церкві (Продовження) (Л. К.)
За права рідної мови в церкві (Закінчення) (Л. К.)
Загальне положення православної церкви в Польщі в кінці XVIII століття (С. Є.)
За 9 місяців
Куди ведемо православну церкву на Волині
Православна церква в Польщі в 1935 році (К. М.)
Історія приєднання Київської Митрополії до Московського патріархату (Сакович Є.)
На шляху до розвитку церковного життя
Юнацькі церковні братства в старовину
Христіянство на Україні-Русі до св. Володимира Великого (Юр. Кр.)
Кому підпорядковують нашу церкву
Думка православного українця (Вір.)
Большевизм і Церква (Кибалюк Неофіт)
Берлінські церкви
Червоний патріярх Сергій
Церковна політика совєтів
Автокефальні змагання в Українській Православній Церкві

Українська преса в Америці (Яринович А.)
На допомогу нашій пресі (В.)
Новинка (-о)
До читачів і передплатників «Українського Життя»
Смутні роковини (Приступа Хома)
Хорватська христіянська преса (Фірак Михайло)
Огляд преси: Про стан винятковий (Francsinus)
Огляд преси
Відкритий лист до редакції «Громадського Голосу»
Ідеологічний напрямок «Рідної Хати»
У ролі провокатора виступила в Польщі російська преса
Огляд преси: На протилежному бігуні
Преса (Vоx)
Преса як засіб жидівського панування

Історія українського правопису (Огієнко Іван)
Дослідження церковної історії в православних країнах (Біднов В.)
Українська Академія Наук в Уфі (К. В.)
Совіти і українська мова (А. С.)
Німецько-українські взаємини в дзеркалі української мови
«Зліквідована» наука в СССР
Населення Волині в світлі польської статистики (В. С.)
Первопочини архіву м. Львова (Вільшина М.)

Острозька «Академія» (Волинянин)
Історія Холмщини
Корисна праця на Луччині (Л. К.)
Гримаси совєтської культури (О. Б.)
Большевизм та школа

На 110 роковини народження Тараса Григоровича Шевченка
Сучасна літературна творчість Наддніпрянщини (Павлович В.)
На літературному безпутті (Дмитрович А.)
Дух Прометея
Тарас Шевченко
Дорошенко Вол. Шевченко і Волинь
Шевченко і Пушкин
Комунізм перших христіян
Незабутній пам'яті Лесі Українки (Ільницький М.)
Тарас Шевченко як християнин
З приводу Шевченківської річниці (Л. Л.)
Дещо про нашу бібліотеку (Данилевич Роман)
Укр. мудрець Григорій Сковорода
Літературна діяльність Симона Петлюри
Українська літературна творчість у 1936 році (Яринич С.)
Христіянство на Україні за перших князів (Лотоцький Олександер)
Моральна інквізиція (Дніпров К.)
З мистецького життя (Н. X.)
«Мина Мазало» на сцені Волинського Обласного Театру (В. П.)
Літературно-наукова хроніка
Театр нової доби
Шевченко на Волині
Література й мистецтво: Аркадій Животко: Острогожчина - осередок Подоня
Література й мистецтво: Із спілки українських письменників у Львові
Корнійчукова пародія на Хмельниччину (Бжеський)
Складачі «од» Сталінові
Г. Кеніг - сучасник Гоголя про нього і його творчість (Бжеський Р.)
Гергардт Гавптман і українські переклади його творів (З нагоди 80-літніх роковин народження) (Бжеський Р.)
Ціна американської культури
Самчук Улас. Дещо про театр
Тарас Шевченко і твори світового мистецтва
Шевченко на Волині
Друга мистецька виставка в Києві
Нові книжки про большевиків
80 років української опери
Літературно-Науковий Вісник (Самчук Улас)
Український театр (Кибалюк Неофіт)
Потрійна цензура (Кибалюк Неофіт)
Театр (Кибалюк Неофіт)
Старе й нове в народньому театрі
«Лісова пісня» Л. Українки та «Затоплений дзвін» Гавптмана (Початок)
«Лісова пісня» Л. Українки та «Затоплений дзвін» Гавптмана (Закінчення)
Театр у Дубні: Опера «Запорожець за Дунаєм»
Театр в провінції (Борисик В.)
Лубенський театр: Жанр не підфарбованого слова
Піонер українського модернізму

Звідки взявся редактор (Японська казочка)
Духово-культурний реґрес (Павлович В.)
Рослини і війна (В-енко В.)
Праісторія Волині (Шумовський Ю.)
Історія календаря
Боротьба за життя серед рослин
Покликання варягів
Які книжки були в старовину (Я. Д.)
Історія культури написана на зоряному небі
Найстарші мистецькі твори людини
Українська мова (Животко А.)
Поезія і вірші (Самчук Улас)

Видання 1917-1939 рр.
Воєнні видання